www.rama.net.ua / Новини / Новини Олександрії / 2006 / Лютий / Крик душі…

Заволати!

Крик душі…

14 лютого 2006

Останнім часом Олександрійська районна державна адміністрація все більше уваги приділяє розвитку інфраструктури району, а точніше його регулюванню.

Покращення умов існування кожної людини в районі можна порівняти з діяльністю будь-якої комерційної фірми в боротьбі за свого споживача. Але є деяка особливість державного регулювання, яка саме на сьогоднішній день має для керівництва та жителів району дуже велике значення. Відсутність так званої конкуренції, тобто нікому не зрозуміле небажання отримувати прибутки в тих сферах, де сьогодні є дуже велика перспектива. І таких проблем сьогодні дві. Це транспортне сполучення та торгівля продуктами харчування. На жаль, всі підприємці сьогодні, не дивлячись на майбутнє, бачать перспективу роботи лише в кількісному виразі і ніхто навіть не хоче звернути увагу на якість надання послуг.

Нашу країну можна порівняти Р· напівпорожньою склянкою, коли РјРё маємо обмежені можливості РІ розвитку. Через деякий час СЂРёРЅРѕРє сам насититься необхідними благами С– тоді почнеться РЅРµ РІС–Р№РЅР° споживачів Р· тими, хто приносить ці блага, Р° РјС–Р¶ конкуруючими сторонами саме Р·Р° споживача. Р—РІС–СЃРЅРѕ, що РІСЃРµ це процес РЅРµ РѕРґРЅРѕРіРѕ РґРЅСЏ, зламати принципи роботи підприємств, що надають Р±СѓРґСЊ-СЏРєС– послуги, дуже складно. Р’СЃС– процеси мають проходити РІ рамках нормативно-правових актів. Р’ умовах СЂРёРЅРєРѕРІРѕС— економіки РѕСЃРЅРѕРІРЅРѕСЋ метою діяльності державних органів влади С” контроль Р·Р° «чесною» конкуренцію, Р° РЅРµ гасіння пожеж, виникаючих Р· РІРёРЅРё СЃСѓР±′єктів господарювання. Р’ розвинутих країнах неможливо СЃРѕР±С– уявити якесь елементарне порушення графіку СЂСѓС…Сѓ автобусу, або відсутність Сѓ магазинах СЏРєРёС…РѕСЃСЊ продуктів харчування. Іноземні підприємці РґРѕР±СЂРµ знають, що РІ умовах жорсткої конкуренції найменша помилка може коштувати для бізнесу дуже РґРѕСЂРѕРіРѕ. РќР° наступний день РІС–Рґ Р№РѕРіРѕ послуг відмовляться С– Р±СѓРґРµ досить тяжко завоювати РЅРѕРІРёР№ авторитет.

Саме Р· такими проблемами РјРё зустрічаємося кожного РґРЅСЏ. РЎСѓР±′єкти господарювання, що несуть блага населенню району, РЅРµ бояться помилятися РІ СЃРІРѕС—Р№ діяльності, тому що знають РїСЂРѕ відсутність тих, хто може стати поперек С—С…РЅСЊРѕРіРѕ бізнесу. Р† коли люди подають РґРѕ органів господарювання СЃРІРѕС— скарги, або РЅР° СЂСѓС… автобусів, або РЅР° роботу торгівельних точок, завжди дуже тяжко пояснити чому РІРѕРЅРё виникають. Хоча РІС–РґРїРѕРІС–РґСЊ дуже проста. РќР° жаль, український менталітет направлений лише РЅР° легку Р·РґРѕР±РёС‡. Кожен старається вирвати саме СЃСЊРѕРіРѕРґРЅС– там, РґРµ це можливо, РЅРµ думаючи РїСЂРѕ завтра. РЇРє, наприклад, нещодавно склався дуже неприємний випадок Р· жителями населеного пункту Березівка. Ще восени РЅР° СЂСѓС… автобуса поступила пропозиція РїСЂРѕ збільшення рейсів РІ даному напрямку. РЇРє замовник РІСЃС–С… перевезень РІ районі, після РІС–РґРјРѕРІРё перевізника РЅР° збільшення рейсів, районна адміністрація винесла даний маршрут РЅР° РєРѕРЅРєСѓСЂСЃ, що РІС–РґР±СѓРІСЃСЏ РІ кінці жовтня. Але бажаючих виконувати рейси РЅРµ виявилося. РќРµ пройшло Р№ місяця, СЏРє РЅР° С–Рј′СЏ голови адміністрації поступила скарга РЅР° графік автобуса С– вартість РїСЂРѕС—Р·РґСѓ. Районна адміністрація вимушена була направити перевізнику РІРёРјРѕРіРё щодо виправлення фактів, вказаних Сѓ скарзі, РЅР° що отримала РІС–РґРјРѕРІСѓ взагалі виконувати рейси РІ цьому напрямку. Так жителі Березівки РЅР° деякий час залишилися взагалі без транспорту. Почалися Р·РѕРІСЃС–Рј інші скарги.

Хочу повернутися РЅР° початок статті С– РІСЃРµ Р¶ таки пояснити, що РјРё РїРѕРєРё ще живемо РІ регіоні, РґРµ конкуренції практично РЅРµ С–СЃРЅСѓС” С– РІСЃСЏ транспортна інфраструктура формувалася РЅРµ РѕРґРёРЅ СЂС–Рє. Р—РјС–РЅР° графіку СЂСѓС…Сѓ РѕРґРЅРѕРіРѕ автобусу може зламати весь механізм. Це стосується РЅРµ лише Березівки, Р° Р№ інших населених пунктів. Подаючи РІ адміністрацію пропозицію РЅР° Р·РјС–РЅСѓ графіку СЂСѓС…Сѓ автобусу, РЅРµ враховуються зовнішні фактори, РЅР° СЏРєС– дуже гостро реагують СЃСѓР±′єкти господарювання. Наприклад, якщо пустити РґРІР° великих автобуси РІ РѕРґРЅРѕРјСѓ напрямку Р· інтервалом 10 хвилин, Р·РІС–СЃРЅРѕ, той, що С—РґРµ трохи пізніше, понесе деякі втрати. Це вже РЅРµ конкуренція. Ніхто РЅРµ вивчає, Р·Р° рахунок чого формується РґРѕС…С–РґРЅР° частина перевізника С– скільки для РЅСЊРѕРіРѕ коштує виконання РѕРґРЅРѕРіРѕ рейсу. Р†, Р·РІС–СЃРЅРѕ, логічно, коли адміністрація отримує РІС–Рґ перевізників РІС–РґРјРѕРІРё РїСЂРѕ додаткові рейси або Р·РјС–РЅСѓ графіку СЂСѓС…Сѓ. Р— часом РІСЃРµ це, Р·РІС–СЃРЅРѕ, Р±СѓРґРµ виправлено Р·Р° рахунок розвитку конкуренції. Наприклад, навіщо робити рейс РѕРґРЅРёРј великим автобусом, коли можна зробити С—С… декілька маленькими або середніми автобусами Р· Р±СѓРґСЊ-СЏРєРёРј інтервалом. Можна сказати більше – С–СЃРЅСѓС” ціла наука «логістика», СЏРєР° вивчає транспортну інфраструктуру. РўРѕРјСѓ, кожна пропозиція дуже ретельно вивчається С– РЅРµ завжди може мати позитивне рішення.

Десь схожа ситуація С– Р· забезпеченням продуктами харчування РїРѕ населеним пунктам району. Завжди дуже незрозуміло, СЏРє може РїРѕРїРёС‚ залишитися без пропозиції. РЈ РІСЃСЊРѕРјСѓ світі ця діяльність відноситься РґРѕ самих прибуткових. РЇ впевнений, що РїСЂРѕР№РґРµ Р·РѕРІСЃС–Рј мало часу С– РјРё забудемо, що ця проблема існувала. Вже розроблені плани РґРѕ створення РІ районі мережі магазинів, РґРµ РІРё зможете завжди придбати товари першої необхідності. Але, СЏРє показує час, РЅР° прикладі проектів Українського фонду соціальних інвестицій, громада може зробити РІСЃРµ, лише РѕР±′єднавшись єдиною метою. Інакше, СЏРєС– плани РЅРµ були Р±, ніхто РЅРµ може заставити людей робити те, чого РІРѕРЅРё РЅРµ бажають С– для чого РІ РЅРёС… нема натхнення.

Також, іноді в мене виникає питання щодо небажання населення започатковувати підприємницьку діяльність. В районі вже давно створені умови для спрощення реєстраційно-дозвільних процедур, в центрі зайнятості існує можливість фінансової допомоги для ведення власної справи, в адміністрації працює фонд підтримки підприємництва. Чому ми чекаємо, що хтось має прийти і зробити все за нас?

Дуже цікаві скарги надходять РЅР° роботу сільських споживчих товариств. Саме цікавість полягає РІ тому, що люди скаржаться самі РЅР° себе. Якщо хтось вважає, що споживче товариство - це державне підприємство – дуже помиляється. Районна адміністрація РЅРµ має РЅС–СЏРєРѕРіРѕ впливу РЅР° господарську діяльність райспоживспілки. Вирішувати оперативні питання повинен голова організації, але вирішення вагових питань лежить РЅР° загальних зборах пайщиків спілки. Чому РІРѕРЅРё РЅРµ проводяться С– чому РЅРµ приймаються рішення щодо подальшої діяльності районного споживчого товариства? Р† Р·РѕРІСЃС–Рј логічно, РІ найближчий час почнуть Р·′являтися аналоги таких спілок, СЏРєС– створять конкуренцію та можуть привести РґРѕ РїРѕРІРЅРѕС— Р·СѓРїРёРЅРєРё діяльності районного споживчого товариства.

весь Кіровоград

Додати свій коментар

Ваше С–Рј’СЏ:
E-mail:
Коментар:

Коментарі читачів

СЏ

Поднятая проблема, мне кажется, касается не только сел Александрийщины. Во всей Кировоградской области транспортные кампании, как мелкие монополисты, диктуют свои условия и повлиять на ситуацию, не вбросив личных дополнительных денег на рентабельность, органы исполнительной власти не могут. Терпят неудобства люди. А основная причина, на мой взгляд - социалистическая ментальность. Не привыкли мы еще к рыночным отношениям. � сами не богатеем - и другим не даем!

Ubivak

А я считаю, что там где сельський, поселковый глава на месте, там порядок. � автобусы ходят и магазины работают. А то, что нет никакой конкуренции, то это точно подмечено. Поле деятельности огромное.

Р’РђРЎРЇ

Шо далеко брать,в село Лозоватка автобус уже года 4 вообще не ездит,и продукты люди покупают у перекупщиков.Раньше то как было - машина в сельмаг товары хоть раз в неделю привозила,хлеб 2 раза на неделю,автобус в город 3 раза на день ходил.А сейчас вообще забыли что такое когда-то было.Сразу люди перешли на собственное изготовление продуктов - кто хлеб пек и продавал , кто чего...А ведь без мыльно-рыльного не обойдешся,все равно кому то в город ехать надо было.Вот у кого машина есть тот и ларьки стал открывать - торговать значит.А селу от этого немного легче стало,товар то хоть появился.А если разобратся по сути - кто там сейчас живет ,то выясняется что одни старики ,молодежь то вся в город переехала - нечего делать стало в селе ,когда колхоз закрыли и шахту затопили.А будет ли бабка ,которой 70 лет в город ехать за куском мыла или буханкой хлеба ?Нет ,не будет,ей сподручней купить,хоть и в три дорога у перекупщика,вот так.Умирают деревни из-за отсутсвия связи с городом.Решать шото надо с этим.
Сiчень 2006 Лютий 2006 Березень 2006
пнвтсрчтптсбнд


1 2 3 4
5
6 7 8 9 10
11
12
13 14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25 26
27
28

Copyright © Радіо Маяк 2008

Зворотній зв’язокОбмеження відповідальностіПро сайт






Алеевка ;-)